ПОЧЕРВОНІ́ТИСЯ, і́ється, зах., рідко. Док. до червоні́тися 2. Майстер страшенно почервонівся, сварка між ним і майстровою урвалася (Фр., IV, 1950, 207); Подивилася [Краньцовська] Славкові миленько в очі, потім спустила їх і почервонілася (Март., Тв., 1954, 263).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 467.