ПОЧЕРЕ́ВЩИНА, и, ж., іст. У дореволюційний час — вид податку. Коли якийсь чоловік [на Поліссі] хотів жити з дівчиною чи вдовою без церковного шлюбу, тобто на віру, тоді обоє йшли до замку і давали певну суму грошей на дозвіл, так звану почеревщину (Нар. тв. та етн., 3, 1966, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 467.