ПОЧО́ВПАТИ, аю, аєш, док., розм. Піти, важко ступаючи. Поточуючись, наче чмелена, почовпала Катря назад до полу (Мирний, IV, 1955, 298); Із квартири вийшло двоє і, насунувши на очі шапки, хутко почовпали в бік Гусинівки (Панч, Вибр., 1947, 273).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 473.