ПОШИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. поши́ти1 1. А борсук сміявся з зайця: — Ну, для чого мучиш пальці? З пошиття не буде толку (Стельмах, V, 1963, 356); Пошиття плаття складається з 34 операцій, кожну з яких виконує окрема робітниця (Веч. Київ, 6.XI 1968, 2); // Певний стиль пошитого одягу чи взуття. На ньому була сіра сатинова сорочка й жилетка-безрукавка, широкі чорні штани і велетенські пожовтілі, селянського пошиття чоботи (Збан., Єдина, 1959, 120).
◊ Не ма́ти і за бо́же пошиття́ — не поважати кого-небудь, вважати його ні на що не здатним. Його ображає згадка про те, що молодший брат, котрого він не мав і за боже пошиття, знищив усі його заміри, два роки плекані в серці, як найкращі мрії… (Коцюб., І, 1955, 112).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 484.