ПОШПО́РТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОШПО́РТАТИСЯ, аюся, аєшся, док., діал.
1. Спотикатися. Він ступав уперед, а вона за ним. Хитким кроком, пошпортуючися (Коб., II, 1956, 225); Раз чи два рази пані Міхонська ступила недобре і пошпорталась на камінь (Фр., III, 1950, 431).
2. тільки док. Пошарити, поритися. Парубок пошпортався в кишені і подав Климову старанно згорнутий учетверо папірець (Добр., Очак. розмир, 1965, 57); Він пошпортався в торбині, дістав звідти шматок хліба, тицьнув його, не дивлячись, до рота Сивоокові (Загреб., Диво, 1968, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 487.