ПОШТУ́РКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ким, діал. Використовувати когось для різних доручень, не рахуючись із його бажаннями. Я був у світі, був скрізь і знаю, що такий чоловік у вічній поневірці. Поштуркується ним кожний. Бо темний (Ірчан, II, 1958, 245); Кожній здравомислячій людині зрозуміло, що американські імперіалісти ніколи не були і не будуть запанібрата з націоналістичними безбатченками, що оунівці потрібні їм як пропагандистські крикуни, шпигуни і диверсанти, наймити, якими можна поштуркуватись на свій розсуд (Мельн., Поріддя.., 1959, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 490.