ПО́ШУК, у, ч.
1. чого і без додатка, перев. мн. Шукання, розшукування чого-небудь. Ці хлопці слідкують за вашими пошуками, отакого вони шукають чорного дуба (Ю. Янов., II, 1958, 204); Пошук шляхів забезпечення всім необхідним заводських і фабричних планів реконструкції і оновлення виробництва є частиною більш загальної проблеми вдосконалення системи матеріально-технічного постачання в промисловості (Ком. Укр., 5, 1968, 30); // тільки мн. Спеціально організоване розшукування кого-, чого-небудь з метою врятування. Три дні пошуків не дали нічого. Контейнер з радіостанцією і з основними запасами Юджінового продовольства немов провалився крізь землю (Загреб., Європа 45, 1959, 93).
У (в) по́шуках — шукаючи що-небудь. Ось мати з сином ідуть від села до села в пошуках хліба (Руд., Остання шабля, 1959, 228); Ми танки спиняли своїми грудьми Заради життя, а не в пошуках слави (Перв., Солд. пісні, 1946, 28).
2. Творча робота, спрямована на відкриття нового в науці, мистецтві, на виробництві і т. ін. Поет — не пасажир і не турист. Нема йому відпустки і спочинку. Лише — неспокій, пошуки і риск, І сон, як у солдата, на хвилинку (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 104); Пізнав [Мікеланджело] до краю суть людського поріддя, Найглибшу муку й щастя рукатого творця, — Нещадну спрагу мозку, голодну хіть всевладдя, І поклик мет далеких, і пошук без кінця (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 12); Академія наук Української РСР пройшла славний шлях боротьби і пошуків і стала провідною науковою установою республіки (Ком. Укр., 2, 1968, 52).
3. військ. Розвідка із захопленням документів, зразків зброї, язика (полоненого) і т. ін. Згадаймо сьогочасний військовий термін «пошук», що означає не тільки розвідку, а й взяття — язика, документів й тому подібного (Літ. Укр., 19.II 1971, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 491.