ПОШУ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. пошу́кувати. Всі наші пошукування були даремні. Ми перешукали з великою старанністю всі кімнати замка і навіть пивниці і обору (Ірчан, II, 1958, 52); Все те, що він, Гордій Отава, знищив місяць тому, не становило для Шкурре ані цікавості, ані, тим більше, предмета пошукувань (Загреб., Диво, 1968, 126); По дорозі війт оповів йому про приїзд комісара і вояків і про пошукування за паничем (Фр., III, 1950, 302).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 491.