ПОЯ́СНЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПОЯСНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЯСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех.
1. Розповідаючи про що-небудь, робити його ясним, зрозумілим. [Подсєкайлов:] Значить, пояснюю: перед нами не просто той берег Дніпра. Перед нами.. той берег долі (Довж., І, 1958, 317); На фронті не пояснюють, а віддають накази, які треба виконувати (Тют., Вир, 1964, 492); Всім було цікаво, як ведеться хазяйство, що управителі роблять.. Всім пояснили, водили на тік, на обори (Коцюб., II, 1955, 84); — А який, скажи мені, смисл у схрещуванні саме рослин різноманітних видів? — спитав Жуков. — Практично ти мені поясни (Довж., І, 1958, 474); // З’ясовувати комусь ситуацію, розкривати причини якоїсь дії чи явища. Один із них [комісарів].. саме пояснював бійцям становище (Гончар, II, 1959, 104); // Витлумачувати слова, поняття і т. ін. Давано було комусь читати рукопис для того, щоб хтось пояснив деякі незрозумілі слова (гуцульські) (Л. Укр., V, 1956, 417); Іноді автори (не тільки перекладачі) пояснюють ці невідомі слова безпосередньо в тексті (Рильський, IX, 1962, 61); // Добиватися порозуміння з ким-небудь за допомогою жестів, міміки і т. ін. Румун, усміхаючись, пояснював жестами, що він хоче лише забрати з тачанки своє господарство (Гончар, III, 1959, 72); Дівчата щось поясняли старій на мигах, показували на дім, на село, але все надаремно: стара не розуміла (Коцюб., І, 1955, 289); // Розкривати особливість якоїсь речі чи явища, вказуючи на їхні певні ознаки. Пояснювати всі прикмети цього танка не доводиться (Ю. Янов., І, 1954, 51); В першій із них [мисок] лежали розкішні, вогкі й потемнілі від сметани смажені карасі. — Вереміївські! — пояснив Підіпригора (Стельмах, II, 1962, 62); // Викладати матеріал лекції, уроку і т. ін. Учитель він був вимогливий, пояснював урок чудово (Донч., V, 1957, 427); // Мотивувати що-небудь. Старшина пояснював свій промах тим, «що було дуже темно, і до того ж спішив» (Гончар, III, 1959, 188); Плати вийшло дуже мало, але Турковський поясняв се тим, що деякі з комірників давніш поплатили, з другими знов вийшли якісь «непорозуміння» (Л. Укр., III, 1952, 513); Сахно, звичайно, не надала особливого значення забобонним і безпідставним побоюванням Йонеску, пояснивши їх цілком справедливою нелюбов’ю бідного рибалки до заможного і, очевидно, загарбливого поміщика (Смолич, І, 1958, 49).
2. Знаходити, розкривати причини, мотиви чого-небудь. Лікар (дантист) дивується, з чого такі довгі наслідки, і пояснює те загальним станом організму (Л. Укр., V, 1956, 339); Природу негативних явищ, які показані в романі А. Головка, ще в 1919 році глибоко пояснив В. І. Ленін (Не ілюстрація.., 1967, 171).
3. Виправдовуватися в чому-небудь. Він взявся пояснювати.., що вони нічого поганого не зробили (Смолич, І, 1958, 53); Хіба тільки пустощами, легковажним своїм хлоп’яцтвом пояснить він і свій сьогоднішній вчинок? (Гончар, Тронка, 1963, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 496.