ПОІНТЕРЕСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., рідко. Те саме, що поціка́витися. Коли я якось чотири дні не виходила з хати.., то «свої люди» не поінтересувались навіть через служанку.., чи не пропала там часом «молода українська сила» (Л. Укр., V, 1956, 214); [Звізденко(стріляє):] Поінтересуйтесь, будь ласка. [Маша(йде до мішені і повертається:] Дуже добре, влучили майже в самий центр (Мик., І, 1957, 246).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 829.