ПО-ДОРО́ЖНЬОМУ, присл. Як для дороги, для подорожі, як у дорогу, в подорож. Ганна Андріївна, одягнена по-дорожньому, сидить на клунках (Мокр., П’єси, 1959, 131); Іван Тимофійович, помітно посивілий в столичних мандрах, був і зараз споряджений по-дорожньому (Гончар, Таврія, 1952, 432).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 755.