ПО-ДІЛОВО́МУ, присл.
1. Як ділова людина; діловито. — Товаришу Хвалько, — по-діловому почав Вадим, — як же все-таки буде з ремонтом водокачки? (Бойч., Молодість, 1949, 155).
2. По суті; не забуваючи головного. [Бентлі:] Майоре, в мене ще кілька питань! [Петерсон:] Питайте, але коротко і по-діловому! В нас немає часу (Галан, І, 1960, 415); // Із знанням справи, досвідчено. Особливо вдумливо і принципово треба підходити до перших книжок поетів. Підтримувати все, що може ще з несмілої зав’язі дати квіт, і по-діловому критикувати те, що потрапило до друку випадково (Мал., Думки.., 1959, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 746.