ПО-ЗМІЇ́НОМУ, присл.
1. Як змія, подібно до змії. На возах лежать страшенно сердиті гуси й сичать по-зміїному (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 94); // Як у змії. Уайтджек розмотував невидиму нитку ритму, розмотував дедалі швидше, дедалі навальніше, і вже тепер ритм був символом сили, красою напружених м’язів, несамовитим кружлянням гнучкого, по-зміїному виткого тіла (Загреб., Європа. Захід, 1961, 13).
2. перен. Підступно, хитро. І як той лайдак по-зміїному улесливо підповз до нього. Так запаморочив йому голову тим своїм дурним базіканням, як чемерицею, що він, Йосиф, і не опам’ятався, як сам вклав руки в кайдани (Вільде, Сестри.., 1958, 152).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 820.