ПО-НА́СЬКИ, присл., розм. Те саме, що по-на́шому. [Лукаш:] Що ж, ти зовсім така, як дівчина… ба ні, хутчій як панна, бо й руки білі, і сама тоненька, і якось так убрана не по-наськи… (Л. Укр., III, 1952, 198); Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав? — Отже, щебече! Да ще як щебече?.. Все по-наськи, по-наськи! (Укр. поети-романтики.., 1968, 271).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 154.