ПО-ПАНІБРА́ТСЬКОМУ, присл. Без ознак пошани або зверхності; фамільярно. Вчитель аж остовпів у дверях, побачивши, як Жежеря по-панібратському поклав руку на Паламарчикове плече (Речм., Весн. грози, 1961, 115).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 182.