ПО-ПРИ́ЯТЕЛЬСЬКОМУ, присл. Як приятель, приятелі. Василь Іванович суворо глянув на Антона. — Стережись, Антоне, тих книжок, як огню — по-приятельському раджу тобі (Вас., І, 1959, 65); // Приязно, привітно. Вони по-приятельському віталися із знайомими персами та бухарцями (Тулуб, В степу.., 1964, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 231.