ПО-СЕЛЯ́НСЬКИ, присл. Те саме, що по-селя́нському. Олекса витирає рота долонею, широко, по-селянськи (Вільде, Сестри.., 1958, 89); — Он як ви, Степане Васильовичу, заговорили? — І відразу ліс ожив, дерева стали людьми, — дивується Роман і придивляється до по-селянськи простого, одвертого обличчя з розумними очима (Стельмах, І, 1962, 248).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 315.