ПО-ІНТЕЛІГЕ́НТНОМУ, присл. Як інтелігент, за звичаєм інтелігента; // З погляду, на думку інтелігента. — Так що ж тоді по-вашому, по-інтелігентному, виходить? (Тют., Вир, 1964, 43); // Способом, що виявляє інтелігентність; розумно, культурно. — Ви зауважуєте, панно Олю, як я по-інтелігентному коректно висловлююсь? (Вільде, Сестри.., 1958, 527).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 829.