ПРАБА́БКА, и, ж. Те саме, що праба́ба. Важка була розлука наших прабабок-козачок із чоловіками (Барв., Опов.., 1902, 130); Вона стала думати, чи не можна завести традиційну аптечку, якою прабабки славились (Кобр., Вибр., 1954, 105); Жінки, прабабки яких колись були Катеринами з поеми Шевченка, тепер пересіли вже на трактори (Тич., III, 1957, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 497.