ПРАВДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., розм., рідко. Добиватися правди. Правдуватися? З ким? Пощо? Хіба ж дізнається [Танасій] іншої правди, як та, що почув її (Круш., Буденний хліб.., 1960, 248).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 500.