ПРА́ВЕДНО. Присл. до пра́ведний. Велике тут було роздолля Тому, хто праведно живе (Котл., І, 1952, 149); І праведно господь великий.. Кайдани повелів кувать (Шевч., II, 1963, 122); Ой, скинь-бо з очей ти колишню полуду, Та праведно глянь, необачний (Стар., Вибр., 1959, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 501.