ПРА́КТИКА, и, ж.
1. У філософії — вся діяльність людей, спрямована на перетворення матеріального світу (на створення матеріальних і духовних благ, необхідних умов існування суспільства, втілення в життя ідей, планів, намірів). Якщо включити критерій практики в основу теорії пізнання, то ми неминуче матимемо матеріалізм, — говорить марксист (Ленін, 18, 1971, 130); Будучи істотним виявом активності людини, практика водночас не суперечить об’єктивним закономірностям дійсного світу (Ком. Укр., 4, 1968, 55).
2. Життя, дійсність як галузь застосування й перевірки достовірності певних настанов або висновків. Згоджуюсь з Вами, що нам слід би мати свою газету поп[улярну], але щоб перевести сю думку на практику, треба бути на Укр[аїні] і довідатись про обставини (Л. Укр., V, 1956, 171): — У тебе все з теорії. А в мене — все з натури, з практики (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 71); За порівняно короткий історичний строк колгоспи пройшли великий шлях розвитку, на ділі, на практиці довели свою велику життєву силу і переваги над одноосібними формами господарства (Ком. Укр., 12, 1967, 48).
3. Здійснення, хід, проведення чогось (звичайно як втілення в життя ідей, планів, намірів і т. ін.). Всі здобутки науки, демонстрація й ужиток яких не потребували великих витрат, провірялися [перевірялися] тут же на практиці (Хотк., І, 1966, 151); Джерелом, яке забезпечило формування і зростання української радянської літератури як літератури соціалістичного реалізму, є соціалістична дійсність, практика комуністичного будівництва (Іст. укр. літ., II, 1956, 659); // Діяльність кого-, чого-небудь як набуття певних знань, навичок, досвіду і застосування їх у чомусь. Багато розказував [О. Маковей] з своєї редакторської практики і взагалі про галицько-буковинські справи (Л. Укр., V, 1956, 338); Як свідчить практика, найбільшу користь серед кормових культур дають на зрошенні багаторічні трави, зокрема люцерна (Ком. Укр., 8, 1968, 39); У щоденній практиці дитячих закладів трапляються так звані «практично здорові» діти і підлітки, які перебувають на грані норми з патологією і вимагають особливих індивідуальних гігієнічних заходів (Шк. гігієна, 1954, 11); Довга практика навчила Васю винятково економно користуватися з того запасу повітря, яке він набирав у легені (Собко, Скеля.., 1961, 116); // Набутий досвід, сукупність навичок, конкретних знань у певній галузі діяльності. — Цілий ряд спроб з селекції й віддаленої гібридизації заслуговує, безумовно, найсерйознішої уваги. Це збагачує практику садівництва загалом і, зокрема, на півночі (Довж., І, 1958, 447); Практика найбільшої в світі революції і соціалістичної перебудови суспільства, яке досягло нечуваних висот розвитку і процвітання, підтвердила історичну правоту ленінізму (Програма КПРС, 1961, 16).
4. Застосування і закріплення теоретичних знань учнів, студентів і т. ін. на виробництві. Після обіду Кардаш попрямував знайомою стежкою і непомітно опинився біля тих гостролистих кленів, які садив разом з Тонею ще під час студентської практики (Жур., Звич. турботи, 1960, 24); І от, нарешті, практику здали: Як рівним, нам потиснув майстер руки (Мур., Повість.., 1948, 32); На базі заповідників [Академії наук УРСР] проходять виробничу практику студенти Московського, Київського.. та інших педагогічних інститутів (Вісник АН, 3, 1971, 32); Помалу, ледве переставляючи ноги, зайшло четверо хлопчаків на чолі з малим Тарасенком. — Вони прийшли на практику з біології, — доповів він учителеві (Ю. Янов., II, 1954, 124).
5. заст. Діяльність або коло діяльності лікаря чи юриста. Хо чимчикує, поспішаючи до села, де молодий лікар, вірний своїй ідеї, мав розгорнути свою лікарську та просвітню практику (Коцюб., І, 1955, 174); Лікар, що мав підтримувати ослаблене здоров’я Ядзі, був у близькому містечку, мав дуже широку практику і славу доброго лікаря (Кобр., Вибр., 1954, 93); // Стажування на певній роботі. Умови такі: перший тиждень дурно працювати (практика), а потому — 40 карб. в місяць, хата, світло і паливо (Коцюб., III, 1956, 126).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 513.