ПРА́ЛО, а, с., діал. Місце на річці (озері і т. ін.), де перуть білизну. Жінки з цілого села приходили сюди [на джерела] влітку і взимку прати білизну. В селі існувало переконання, що «вода з прала» помагає на ревматизм [від ревматизму] (Вільде, На порозі, 1955, 277).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 515.