ПРА́ЛЬНЯ, і, ж. Підприємство побутового обслуговування для прання і дальшої обробки білизни. — Бачите, не мама її [сорочку] прала, а дівчата з фронтових пралень (Гончар, III, 1959, 9); Білизну відносила [Марійка] до пральні, та на це доводилось теж витрачати час (Донч., V, 1957, 419); Центральне опалення, газифікація будинків та наявність у селі пекарні, їдальні, пральні тощо зможуть докорінно поліпшити побут хліборобів (Хлібороб Укр., 4, 1966, 32); // Приміщення (рідше — місце), де перуть білизну. Увійшли [втікачі] в приміщення. Просунулися, немов привиди, вузеньким коридором, східцями, донизу: там є пральня (Кач., II, 1958, 348); Так досягли вони всі течії повноводої річки; Пралень було там багато, і стільки води протікало В струменях світлих, що можна вбрання найбрудніше попрати (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 115)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 515.