Що oзначає слово - "праник"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРА́НИК, а, ч. Дерев’яний гладенький валок для вибивання білизни під час прання. Над рікою тут і там червонілися спідниці прачок, що стояли похилені по коліна в воді і махали праниками (Фр., III, 1950, 92); Ляскають праники — жінки полотно вибивають (Головко, І, 1957, 189); * У порівн. — Тільки я на поріг, а з хати Тетяна вибігає. Справді, стала дівчиною хоч куди, а коси, мов праники, аж поторкати хочеться (Стельмах, I, 1962, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 516.