ПРАСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. прасува́ти1. Ніч панянки просиділи над прасуванням (Свидн., Люборацькі, 1955, 138); Стіл застелений вишиваною, з ще блискучими слідами від прасування, скатертю (Вільде, Сестри.., 1958, 427).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 519.