ПРАЦЕЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж. Здатність людини працювати, бути активним учасником трудових процесів. Працездатність цього діда вражала Дороша (Тют., Вир, 1964, 199); Вивчення працездатності космонавтів показало, що вона була високою протягом усього польоту (Наука.., 10, 1962, 9); Вітаміни не тільки стимулюють ріст. З ними зв’язана і висока працездатність дорослої людини (Наука.., 3, 1960, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 520.