ПРЕДВОДИ́ТЕЛЬ, я, ч., перев. у сполуч. із сл. дворянства. У царській Росії — представник дворянства, якого обирали губернські та повітові зібрання і який відав становими справами дворян: маршалок (у 2 знач.). Дворянство його шанує, поважає, четвертий раз вибира своїм предводителем (Мирний, IV, 1955, 160); — Наш предводитель каже, що за кожного рекрута, що його здамо зверх норми, казна платитиме гроші (Кочура, Зол. грамота, 1960, 28); На полудень добралася баба до волосного правління, добилась до самого старшини. Він саме, попихкуючи люлькою, картинно стояв.. під портретом царя, який наказував волосним старшинам слухатись предводителів дворянства (Стельмах, І, 1962, 211); Дворяни однієї губернії з’їжджались для виборів губернського предводителя дворянства з числа повітових предводителів, а також для виборів кандидатів на адміністративні посади (Іст. СРСР, II, 1957, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 526.