ПРЕДИКАТИ́ВНІСТЬ, ності, ж., лог., грам. Властивість предиката. Потебня, розглядаючи питання про прикладку, висовував на перший план те, що вона поєднує з функцією означення певний елемент присудковості (предикативності) (Мовозн., VII, 1949, 52); Разом з категоріями особи, способу, стану граматична категорія часу передає ширшу граматичну ознаку — предикативність, якою виражається відношення мовленого до дійсності (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 366).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 526.