ПРЕДМЕ́Т, а, ч.
1. Будь-яке конкретне матеріальне явище, що сприймається органами чуття. Не раз, в хвилину спочинку, смерком, коли предмети ховалися в тінях, ..твій голос теплішав на згадках про далекі вже роки дитинства (Коцюб., II, 1955, 356); По-різному колір сприймають Наші зіниці — чи білий предмет упадає на очі, Чи навертається чорний, чи інший який набігає (Зеров, Вибр., 1966, 182); Денис довго чухмарився і позіхав.. Нарешті витяг із кутка одежину і якийсь круглий предмет, схожий на підситок, що тихо подзвонював, як тільки Денис робив рух (Тют., Вир, 1964, 242); Нашими саперами і піротехніками за післявоєнний час виявлено і знешкоджено на українській землі понад 18 мільйонів вибухових предметів (Знання.., 5, 1970, 3); Найдавніший скляний предмет було знайдено в Єгипті, у могилі, якій 5500 років (Веч. Київ, 12.II 1970, 4); // також у сполуч. із сл. споживання, торгівля, розкіш і т. ін. Певна річ, що задовольняє ті чи інші потреби (звичайно побутові). Немало робітників у великих містах при капіталізмі жили з того, що виробляли предмети розкоші (Ленін, 38, 1973, 11); У нашій країні все швидше зростає кількість продуктів харчування, одягу й інших предметів народного споживання (Матер. XXI з. КП України, 1960, 5).
2. Логічне поняття, що становить зміст думки, пізнання і т. ін. Ті речі, явища навколишньої дійсності, про які ми мислимо, прийнято в логіці називати предметами думки (Логіка, 1953, 18); Про речі поважні у книзі своїй я навчаю І намагаюся душі від пут марновірства звільнити. Так!.. Бо предмети ті темні, неясні — у вірші моєму Ясні й прозорі стають (Зеров, Вибр., 1966, 193).
3. Те, на що спрямована пізнавальна, творча, практична діяльність кого-, чого-небудь. Пильно студіюючи свій предмет, повні любові до того трепетного організму, що зветься народною творчістю, озброєні всеосяжним вченням Маркса — Енгельса — Леніна, радянські фольклористи спільними зусиллями покажуть світові красу, силу й велич творчості українського народу (Рильський, IX, 1962, 214); Предмет політичної економії включає дослідження закономірностей розвитку світової соціалістичної системи і закономірностей переростання соціалізму в комунізм (Ком. Укр., 2, 1965, 36); Соціальне значення технічного прогресу, шляхи і перспективи його розвитку були предметом глибоких досліджень В. І. Леніна (Наука.., 4, 1957, 1); Поліпшення становища спеціалістів і навчання під їх керівництвом широкого кола робітників і селян повинні стати предметом постійного піклування центральних і місцевих установ РСФРР (Ленін, 44, 1974, 322); Трудящі, робоча сила яких була за капіталізму предметом куплі-продажу, товаром, стали вільними й рівноправними членами суспільства (Ком. Укр., 4, 1968, 19); // Об’єкт почуттів, переживань, і т. ін. ; особа, що викликає у іншої особи інтерес, потяг до себе, почуття кохання тощо. Думки його по волі чи по неволі мусили.. перейти на другі предмети, а іменно [саме] — на предмет його любові (Фр., V, 1951, 400); Пізніше, уже в шостому класі, Тетяну почали відвідувати мрії.. Предметом тих мрій був новий учитель історії (Дім., І будуть люди, 1964, 8); Для молоді, для тих прекрасних дівчат і хлопців, що показували на вечорі.. самодіяльне своє мистецтво, він [І. С. Козловський] — укритий світовою славою земляк, предмет палкого і щирого захоплення (Рильський, Веч. розмови, 1964, 129); У них, у Герцена і у Шевченка, був і спільний предмет безмежної любові — народ, і спільні предмети безмежної ненависті (Літ. Укр., 6.IV 1962, 3).
4. Коло знань, що становить окрему дисципліну викладання. Жалкую, що нема зо мною дітей, вони надивилися б на все і, певно, Оксані географія здалась би цікавим предметом (Коцюб., III, 1956, 350); — Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови (Тют., Вир, 1964, 62); Останнім часом дещо поліпшилося викладання співів у школах республіки, відділи народної освіти, вчителі шкіл почали приділяти більше уваги цьому предмету (Ком. Укр., 7, 1964, 47); Обов’язковий предмет.
◊ На предме́т чого — для чого-небудь, з якоюсь метою. Зайшов [комірник] до голови в кімнату на предмет роз’яснення деяких питань (Вишня, І, 1956, 393); Обійди зараз хутір і скажи од мого імені, щоб усі збиралися на майдан. Мітинг буде. Дядько поправив шапку і недовірливо перехнябив плечима: — Якщо на предмет хлібозакупки або про м’ясо, то трудно. Не зійдуться (Тют., Вир, 1964, 175).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 527.