ПРЕЗДОРОВЕ́ННИЙ, а, е, розм. Надзвичайно здоровий (у 3-5 знач.). — Руки йому [Левкові] скручені, сторожів.. з прездоровенними киями, неначе за яким душогубцем (Кв.-Осн., II, 1956, 272); — Снилось мені, ніби.. проти мене стоїть прездоровенний, брудний собака (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 452).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 532.