ПРЕМ’Є́Р, а, ч. 1. розм. Те саме, що прем’є́р-міні́стр. А Мак-Келлі.. вже говорив щось про містера Керенського і про те, що невипадково той невдалий прем’єр у скрутну хвилину був вивезений з Петрограда саме на автомобілі американського посольства (Гончар, Таврія.., 1957, 584); Прощайте, Макдональде бідний, Почесним вигнанцем з прем’єрів Ви кидаєте острів рідний… (Еллан, І, 1958, 251).
2. Актор, що займає перше місце в трупі, виконує головні ролі. У театрі він [М. Ф. Романов] був першим актором, прем’єром, як говорили раніше (Вітч., 4, 1968, 159).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 536.