ПРЕМ’Є́РСТВО, а, с.
1. Посада прем’єра (у 1 унач.).
2. заст., ірон. Панування прем’єрів у театральній трупі. Дуже часто доводиться, на жаль, констатувати, скільки у нас ще рутинності, прем’єрства, зазнайства, чванливості і, як висновок з цього, замість етики — етикет, замість дружньо спаяного [театрального] колективу — горді, одержимі зарозумілістю одинаки (З глибин душі, 1959, 30); Диктатуру актора Крушельницький вважав серйозною загрозою сьогоднішньому українському театрові. Саме тому він так застерігав акторів од прем’єрства (Вітч., 4, 1967, 181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 536.