ПРЕМІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех. Нагороджувати премією. Ще дуже молоденькою пішла [Галина] працювати телятницею. У догляді телят вела першість. Не раз і не два колгосп преміював Галину коштовними подарунками (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 55); Як найкращого сталевара, Гордія Калениковича хотіли преміювати квартирою в новому будинку, а він відмовився (Хижняк, Невгамовна, 1961, 254); По закінченні збирання колоскових всіма бригадами призначаються загальноартільні збори, на яких преміюють кращих колгоспників та колгоспниць (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 536.