ПРЕПАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.
1. Виготовляти препарат, препарати (у 1 знач.). Збирали вони і препарували риб, раків, змій і ящірок, збирали колекції метеликів, жуків, сколопендр, навіть отрутних тарантулів (Тулуб, В степу.., 1964, 278); [Тамара:] Господи! Ця анатомія зведе мене в могилу. [Давид:] І тоді ми тебе препаруємо. А проте гріх різати таку красу (Коч., II, 1956, 275); * Образно. — Горленко препарує вірші, як хірург, а операції робить, як поет (Панч, В дорозі, 1959, 207).
2. перен. Обробляти, переробляти що-небудь певним чином, надавати чомусь відповідної форми, відповідного вигляду для якихось потреб, для якоїсь мети. Націоналісти і космополіти оббріхували творчість Шевченка, нещадно фальсифікували і препарували її, вихолощуючи з неї революційний зміст (Рильський, III, 1955, 258); Автори підручника показують становлення характерів, їх багатогранність; при аналізі образів-персонажів вони не препарують їх на горезвісні мертворожденні риси характеру — вони розкриваються, як правило, образно і повнокровно (Рад. літ-во, 2, 1963, 147).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 539.