ПРЕПОЗИТИ́ВНИЙ, а, е, грам. Прикм. до препози́ція. Залежно від способу розташування відносно іменника артикль може бути препозитивним, тобто таким, що стоїть перед іменником (Сл. лінгв. терм., 1957, 17); Цікаво, що препозитивна структура порівняння у Яновського зустрічається рідше, ніж постпозитивна (Мова і стиль «Вершників», 1955, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 540.