ПРЕСТО́Л, у, ч.
1. Трон монарха. Он цар сидить високо на престолі, народи подола́ні йдуть з дарами коштовними й додолу клонять чола (Л. Укр., І, 1951, 252); Багато бачили престолів, що одвіка Були споруджені рукою чоловіка, із срібла й золота, каміннями облиті, В парчу і оксамит.. обвиті (Щог., Поезії, 1958, 321); Пишно вдягнений, у великому княжому уборі, але похмурий, сидить Ярослав на престолі (Коч., П’єси, 1951, 85); Літописи відзначають красу і коштовність княжих престолів (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 10); // Трон як символ влади монарха. Ой, скільки ж ви не моліться, А щастя не буде, Доки у нас на престолі Цар Микола буде (Укр.. думи.., 1955, 306); Вже батькова дільба не до вподоби, Не любо Сельмові згадать, що батько Оддав найменшому свій золотий престол (Крим., Вибр., 1965, 196); Королева відчувала невічну стійкість наслідуваного нею престолу (Ле, Право.., 1957, 194); Після смерті Святослава між його синами, які княжили в різних землях древньоруської держави, спалахнула боротьба за великокнязівський престол (Іст. УРСР, І, 1953, 57).
Вступа́ти (вступи́ти, прихо́дити, прийти́, сіда́ти, сі́сти і т. ін.) на престо́л — ставати монархом. Коли вступав на престол новий князь, віче «рядилось», тобто домовлялось з князем, на яких умовах воно погоджується визнати його за князя (Іст. СРСР, І, 1956, 55); Яків І заводив усе нові й нові податки без згоди парламенту. Те саме робив і його наступник Карл І, який вступив на престол в 1625 р. (Нова іст., 1956, 6); Захо́плювати (захопи́ти) престо́л — силою брати владу монарха в свої руки. Імператор Маврикій був повалений, і престол захопив вождь повсталих Фока (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 353); Зректи́ся престо́лу — відмовитися від влади монарха. В ніч на 24 лютого 1848 року король франції Луї-Філіпп зрікся престолу на користь свого старшого онука графа Паризького (Рибак, Помилка.., 1956, 209); Паді́ння престо́лу — скасування влади монарха. Говорили, що в минулому він учитель, на війні здобув чин офіцера, але в дні падіння престолу перейшов разом із своїм батальйоном на бік революційних повсталих мас (Гончар, II, 1959, 168); Сади́ти (посади́ти, садови́ти, посадови́ти) на престо́л — надавати комусь владу монарха. Він [князь Ногай] садив на престол і скидав ханів (Іст. СРСР, І, 1956, 80); Семен Пушкар ще з донцями пішов садовити на московський престол якогось царевича Димитрія (Ле, Побратими, 1954, 7); Сиді́ти (сі́сти) на престо́лі — бути (стати) монархом. В 30-х роках XVIII ст., коли на царському престолі сиділа Анна Іванівна, фактична влада була в руках німецької партії (Видатні вітч. географи.., 1954, 37).
2. У християнських церквах — місце, на якому зображений бог, що сидить на троні (як символ божественної влади). — Люди добрі, — рече їм владика, — коли він [піп] такий вам любий, то я не бороню йому стояти при престолові божому й до кончини його віку (Вовчок, І, 1955, 9); [Женя:] Присягався бути вірним, у церкві присягався під царським вінцем, перед престолом всемогущого!.. (Кроп., II, 1958, 464): // Символ вищої духовної влади. — Моя тобі порада: облиш надію на єзуїтське кодло, коли хочеш вік добути свій на престолі митрополичому (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 437); — Головний отаман зараз з цього приводу з Ватіканом трактує. Ми їм — кардинальський престол на Україні, а вони за це нас обіцяють завалити зброєю (Гончар, II, 1959, 194).
3. У християнських церквах — високий чотирикутний столик, що стоїть у центрі вівтаря. Роман поставив усі три книжки на столі сторч, як ставлять євангелії на престолі (Н.-Лев., VI, 1966, 382); І от до церкви повели І руки їм перев’язали, Навкруг престолу обвели І їх навічне обвінчали (Рудан., Тв., 1959, 66); Коли ми говіли, я бачив тільки шматок вівтаря крізь царські двері, що посередині. Бачив престол, а на ньому якусь скляну хатку (Мик., Повісті.., 1956, 44); У центрі ол-тарного приміщення знаходиться невеликих розмірів престол, складений із древньої цегли на розчині вапна з домішкою цем’янки (Археол., IX, 1954, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 543.