ПРЕС-ПАП’Є́, невідм., с.
1. Важкий металевий, мармуровий тощо предмет, яким притискають папери на столі. Перед Дроботом купа непрочитаних листів. А збоку, прикритий важким прес-пап’є, — вузький аркушик паперу і на ньому дрібними літерами сходинки-рядки (Жур., Нам тоді.., 1908, 17); Начальник відділу кадрів закрив спокійно теку, притиснувши її мармуровим прес-пап’є (Рибак, Час.., 1960, 316).
2. Письмове приладдя, що має вигляд бруска (пластинки) з прикріпленим до нього промокальним папером.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 542.