ПРЕТОРІА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до преторіа́нці, преторі́йни. [Неофіт-раб:] То се він [бог] дав і кесаря, і владу преторіанську та патриціанську, і владу над рабами багачів? (Л. Укр., II, 1951, 234).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 546.