ПРЕЦЕ́СІЯ, ї, ж. Рух осі обертання твердого тіла по круговій конічній поверхні. О. Я. Орлов та Є. П. Федоров незалежно один від одного продовжували дослідження з теорії прецесії (Вісник АН, 11, 1957, 48); // Рух осі небесних світил (зокрема Землі, Місяця) по круговому конусу навколо прямої лінії, перпендикулярної до площини їх орбіти. У другому столітті до нашої ери Гіппарх, астроном древньої Греції, відкрив явище прецесії — повільне переміщення точок весняного і осіннього рівнодення, що є наслідком руху осі обертання Землі у просторі (Знання.., 10, 1968, 20); Коливання Місяця (прецесія) — річ дуже істотна. Це щось на зразок тих коливань, яких зазнає вісь дитячої дзиги: вона завжди описує, в повітрі більший чи менший конус (Наука.., 11, 1968, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 547.