ПРИБИРА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який прибирає яке-небудь приміщення, якусь територію. Прибиральники натирали підлогу (Рад. Укр., 23. 11 1972, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 554.