ПРИБЛУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Те саме, що приблуди́тися. Юлька і пан Броніслав приблукалися на самім останку до огнища (Фр., IV, 1950, 267); — Шановна старшино! Три дні тому, як знаємо, приблукалось до нас двоє підозрілих зайців, які назвали себе жителями Затишної Поляни (Козл., Мандрівники, 1946, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 560.