Що oзначає слово - "прив'язуватися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРИВ’Я́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИВ’ЯЗА́ТИСЯ, яжу́ся, я́жешся, док.

1. до чого, чим. Прикріплюватися за допомогою мотузка, вірьовки і т. ін. Гандзя бачила, як підперізувався Янко, як він вчепився за залізне кільце, як обмотував ногу Гарикові і як Гарик прив’язувався галстуком (Трубл., II, 1950, 82); — До чого б тілько прив’язатись?.. Ага! Ось до сії [цієї] дошки… (Мирний, І, 1954, 363).

2. до когочого, перен. Відчувати прив’язаність, прихильність, звикати до кого-, чого-небудь. Він кождого дня більше прив’язувався до неї [графині] (Фр., VIII, 1952, 232); З кожним днем вона все дужче прив’язувалась до Володі (Ткач, Арена, 1960, 208); Глухарі прив’язуються до своїх токовищ, і єдиний поки що шлях до збереження цих птахів — не займати тих місць, де вони перебувають (Веч. Київ, 15.І 1966, 3); Він прив’язався до Соломії, що огрядною постаттю нагадувала йому жінку (Коцюб., І, 1955, 347).

3. перен., розм. Переслідуючи з певною метою, невідступно ходити за ким-небудь. Знову перевіряє [дівчина], чи не прив’язався хто до неї (Ю. Янов., IV, 1959, 207); // Нав’язуватися із своїми почуттями, пропозиціями і т. ін. [Наталка:] Женихи, яким я одказала, в другий раз не прив’яжуться; возному так одрізала, що мусить одчепитися (Котл., II, 1953, 19); // Невідступно переслідувати (про думку, мелодію і т. ін.). Віталій просто казився, коли до нього прив’язувався якийсь романсик. Зараз його переслідував стриботливий мотивчик з банальними словами (Мур., Свіже повітря.., 1962, 42); // Прискіпуватися до когось, набридати кому-небудь. — Застане [Тимоха] мене одного,причепиться, прив’яжеться, щоб не завівся битись (Кв.-Осн., II, 1956, 294); [Баба:] Зійди ти з моїх очей, чого ти прив’язався до мене! (Вас., III, 1960, 51).

4. до кого і без додатка, перен., розм. Передаватися кому-небудь (про хворобу). — Нас тут лікарі назвали хворими. Чому? Бач, хвороба до кожного з нас прив’язалася, з ладу вивела (Збан., Сеспель, 1961, 56); — Грип прив’язався, як реп’ях до кожуха (Собко, Матв. затока, 1962, 237),

5. тільки недок. Пас. до прив’я́зувати 1. Вона сиділа на сходах, що провадили до малого причалу, де прив’язувались човни (Л. Укр., III, 1952, 612); До палички прив’язується довгесенький мотузок (Вишня, І, 1956, 449).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 583.