ПРИВА́ДА, и, ж., розм. Те саме, що прина́да. Найтаємніші козачі привади розгадував [Вишневецький], вивчав їхню тактику військову і в одвертім полі поважав вояку-козака (Ле, Україна, 1940, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 567.