ПРИВЕСЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Приплисти куди-небудь за допомогою весла, весел. Дивлюсь — край піщаної коси щось чорне лежить. Ану, думаю, дай привес-лую ближче, може, хоч глянути на себе підпустить (Донч., VI, 1957, 287); Він привеслував до неї, тітка, спершись обома руками на один борт, спробувала сісти, піднявши ногу, але заточилася і мало не впала (Гуц., Скупана.., 1965, 234).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 571.