ПРИВІ́З, во́зу, ч.
1. Дія за знач. привезти́, приво́зити. Д. І. Ульянов, насамперед, взявся за налагодження привозу іскрівської літератури і навіть сам хотів поїхати за кордон, щоб швидше привезти до Одеси «Искру» (Укр. іст. ж., 2, 1960, 9).
2. Те, що привезено.
3. Місце на базарі, куди привозять продукти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 573.