ПРИВІ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до приві́тний. Сміливість Олесі, привітність Терлецької одбили в його охоту тікати (Н.-Лев., III, 1956, 45); В очах Бориса було стільки привітності, він увесь наче іскрився від щастя, (Хор., Місто.., 1962, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 576.