приві́т весі́льний — перша чарка у весільному обряді; у весільній пісні співають: «Не пий, Івасю, першого привіту. Дай старшому свату, рідному брату, ой нехай виллє конику на гриву»; при зустрічі зятя з тещею або невістки зі свекрухою першу чарку останні не випивали, а виливали; у давнину перша чарка в кожному обрядовому банкеті призначалася богам, потім це значення при-забулося, стали вважати, що в першій чарці «лиха доля», а тільки третя приносить «добру долю».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 479-480.