Що oзначає слово - "приголовач"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРИГОЛО́ВАЧ, а, ч., діал.

1. Приголів’я. Здавалося Андрієві, що як сіла вона [мати] звечора біля приголовача, та так і просиділа до ранку, дивилася на нього, ледь-ледь перебираючи його кучері (Минко, Вибр., 1952, 8); Над ними стояв стражник й шурхав рукою під приголовач (Панч, Синів.., 1959, 57).

2. Верхній поперечний брусок у віконній рамі або одвірку. Заходячи в двері, чоловік трошки пригнувся, хоч приголовач одвірків був дуже високий (Ле, Право.., 1957, 223).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 595.