ПРИГОРЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. пригоря́ти. Щоб уникнути пригоряння і запарювання продуктів [плодів], необхідно, щоб вони під час сушіння добре обвіювались теплим повітрям (Укр. страви, 1957, 425); На фарботерках конче потрібно встановити валки з охолодженням, що запобігатиме пригорянню фарби (Веч. Київ, 24.XI 1966, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 598.